рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 р., а саме щодо положення, що у довіреностях на ім'я адвокатів зазначаються їхній статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання). Це чинне положення Інструкції передбачає можливість посвідчення таких довіреностей, незважаючи на те, що воно суперечить п. 4 ч. 42 ЦПК, ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», Правилам адво-катської етики, схваленим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури \ при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. (протокол від 1-2 жовтня 1999 р. № 6/УІ). Тобто за Інструкцією можливість адвоката діяти на підставі довіреності передбачається, але в основі таких відносин лежать довірчі правовідносини, а не договірні. Наприклад, адвокат діє в інтересах своєї повнолітньої сестри або матері. Тоді йому дійсно потрібно посвідчувати довіреність, але чи може він у цьому разі користуватися повноваженнями, наданими йому державою, у власних інтересах? Чи відповідатиме він як адвокат за перевищення власних повноважень тощо? Ці питання до
  198
  
  ГЛАВА 4. Стаття 44
  останнього часу не досліджувалися. Наприклад, якщо адвокат користуватеметься повноваженням витребувати довідки від підприємств «ст. б Закону України «Про адвокатуру») у власних інтересах, то це повноження вважається некоректно застосовуваним.
  Адвокат мусить діяти згідно з договором, за яким має встановлюватися ШЕОЖ його гонорар, адже довіреність - це безоплатна передача повноважень. Понад те, якщо припустити можливість дії адвоката на підставі довіре-юсті, то грамотний адвокат не повинен її посвідчувати, оскільки знає, що шожна заявити клопотання про його допуск до участі у справі як представника особи із занесенням цих відомостей до протоколу судового засідання. Виходячи з того, що сторона не обмежена у праві