, такій особі, на підставі ухвали суду, органом опіки та піклування повинен був бути призначений відповідно опікун або піклувальник, але з невідомих причин такі особи не були призначені. Отже, може постати питання про визначення відповідальності тих осіб, які своєчасно не призначили таким особам опікуна чи піклувальника, що призвело до завдання шкоди.
  Якщо опікун та піклувальник у процесі представляють інтереси відповідно особи недієздатної чи обмежено дієздатної, а згідно із законом вони не мають права вести справу у суді в інтересах цих суб'єктів з підстав, встановлених законом, то на пропозицію суду такі законні представники повинні бути замінені. Але законодавець не зазначив, на якого представника повинен бути замінений законний представник. На нашу думку, у такому разі інтереси недієздатної особи чи обмеженої у дієздатності у суді може захищати інший законний представник, який може бути призначений органом опіки та піклування з близьких родичів або інтереси особи також може представляти представник органу опіки та піклування, оскільки саме до повноважень такого органу входить захист прав такої категорії осіб. Щодо обмежено дієздатної особи, то за ч. 2 ст. 29 ЦПК такі особи можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з
  194
  
  ГЛАВА 4. Стаття 43
  відносин, у яких вони особисто брали участь, якщо інше не встановлено.
  У цьому контексті слід проаналізувати ст. 37 ЦК, яка визначає, що відмо-ктгувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність : гомежена, до органу опіки та піклування або до суду. Тобто положення ге. 43 ЦПК щодо необхідності обмежено дієздатної особи мати представ-ЕІ не зовсім узгоджується зі ст. 37 ЦК, ст. 29 ЦПК, оскільки