АЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  скасування ухвали суду, яка набрала законної сили, може стати перегляд ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами, але таким чином буде порушуватися принцип відповідальності конкретного суб'єкта за наслідки його діяльності як опікуна чи піклувальника. Зокрема, якщо призначення скасоване, то яка ж може бути відповідальність за дії, які не мали характеру опіки та піклування?
  За великим рахунком, як може суд згідно зі ст. 241 ЦПК «звільняти її від повноважень», виходить, що суд може «призначати» і «звільняти» з посад, що суперечить ст. 1 ЦПК. Така правова ситуація доходить до абсурду, оскільки суд лише призначає опікуна або піклувальника за поданням органу опіки та піклування, а його ухвала може бути оскаржена згідно з п. ЗО ст. 293 ЦПК. Отже, у такому разі суду мають бути надані певні повноваження на проведення відбору більш достойної кандидатури, тобто розглядати альтернативні варіанти, а не фактично затверджувати своєю ухвалою вибір органу опіки та піклування. Тому лише через пряму вказівку в законодавстві на суд покладено не властиві йому дії, які мають бути передані іншим органам державної влади і місцевого самоврядування.
  Процесуальні дії суду мають складатися з таких елементів:
  1) для призначення або заміни законного представника суддя повинен зупинити провадження у справі, в якій потребується участь законного представника, така підстава передбачена у п. 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК;
  2) суд має запропонувати органу опіки та піклування чи іншому органу, визначеному законом, підготувати і подати суду кандидатури опікунів або піклувальників, для наступного призначення або заміни опікуна чи піклувальника;
  3) треба розрізняти, що у випадку відсутності у сторони чи третьої особи визнаної недієздатною або обмеженої у цивільній дієздатності на момент розгляду справи в суді з її участю,