дії документів, які встановлюють повноваження представника, тому у таких ситуаціях необхідно користуватися положеннями ЦК. Зокрема, у ст. 248 ЦК встановлені підстави припинення представництва за довіреністю, а ст. 249 ЦК скасування довіреності тощо.
  1. У ч. 1 йдеться про те, що повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути стверджені довіреністю фізичної особи. Така довіреність є письмовим документом, який надає право особі (представнику) на вчинення процесуальних дій у суді від імені особи, яку він представляє (довірителя).
  Згідно зі ст. 78 ЦК помічник фізичної особи може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності.
  Щодо юридичної особи, то повноваження її представника можуть ствер-джуватися довіреністю або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника, якщо останній представляє інтереси юридичної особи. Як правило, службове становище і повноваження керівника юридичної особи підтверджується наказом про призначення керівника державної установи або рішенням загальних зборів засновників юридичної особи тощо. Межі повноважень представників встановлюються на підставі положення про керівника відповідної державної установи або згідно зі статутом юридичної особи. Коли повноваження передаються на підставі довіреності, то в ній також можуть конкретизуватися повноваження представника. Але при даванні повноважень представник юридич-ної особи не вправі передоручати більші повноваження ніж ті, які надані йому.
  У ЦК встановлені певні особливості використання довіреностей для під-твердження повноважень представників юридичних осіб. Зокрема, за ст. 122 ЦК, якщо ведення справ повного товариства доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності