беруть
  участь у справі на другій стороні. Це положення закону заслуговує на ува
  гу, оскільки узгоджується із принципом цивільного процесу - неможли
  вості процесуального представництва інтересів осіб з різними інтересами.
  Крім того, це положення узгоджується зі ст. 7 Закону України «Про адво
  катуру», де адвокату, який за ч. 1 коментованої статті може бути пред
  ставником у суді, заборонено виконувати повноваження представника у
  187
  
  РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  суді, якщо він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи. На нашу думку, це положення фактично дублює встановлене обмеження щодо адвокатів, а тому може бути виключене зі ст. 40 ЦПК.
  Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками
  1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.
  2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
  1. Обмеження, які мають місце у цій частині коментованої норми,
  зумовлені принципом неможливості процесуального сумісництва (ч. 1),
  який полягає в тому, що суб'єкт цивільних процесуальних відносин не мо
  же в одній і тій самій справі перебувати більше ніж в одному процесуаль
  ному стані, тобто секретар судового засідання, перекладач, експерт, спе
  ціаліст, свідок не може бути представником. Хоча цей принцип не закріп
  лений безпосередньо в окремій нормі ЦПК, як наприклад, принцип зма
  гальності (ст. 10 ЦПК) чи принцип диспозитивності (ст. 11 ЦПК), але по
  ложення ч. 1 коментованої норми свідчить саме про наявність такого
  принципу в цивільному