сів спадкоємців нотаріусом важко погодитися. Звернемо увагу, що у коментованій нормі після слова «захищає» пропущено сло-восполучення «в суді». Загалом це положення має узгоджуватися зі ст. 37 ЦПК, в якій передбачені умови правонаступництва, а не представництва. Тобто у разі смерті учасника справи має вирішуватися питання про право-наступництво, а не представництво інтересів «невідомої» особи.
  5. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, така процесуальна конструкція у цивільному процесі іменується «субпредставництвом», останній на відміну від законного представника здійснює добровільне (договірне) представництво. Слід зазначити, що договірне представництво також допускає передоручення (ст. 240 ЦК).
  Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками
  1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і на-
  186
  
  ГЛАВА 4. Стаття 40
  лежно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
  2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником шшої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другому боці.
  1. До особи, яка може бути представником у суді, пред'являється ряд
  ВИМОГ з урахуванням виду представництва. Але, за загальним правилом,
  гуповий представник - це особа, яка досягла 18 років та має цивільну про-
  гуальну дієздатність та належно оформлені повноваження на здійсненії функції представництва, тобто на виконання процесуальних прав та зв'язків в інтересах особи, яку вона представляє. У цій частині коментованої норми має місце застереження, що представником може бути особа з -рахуванням перерахованих вище критеріїв, за винятком осіб, передбачених