не посвідчення опікуна.
  Щодо інших осіб, які визначені законом і про яких йдеться у коменто-ваній частині, то до них можна віднести, зокрема, патронатних виховате-лів. Але у ЦПК (ст. 43 ЦПК) передбачені випадки, коли батьки не можуть представляти інтереси своїх дітей у суді з підстав, встановлених законом. До таких підстав у ст. 238 ЦК віднесені: представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інте-ресах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком ко-мерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених зако-ном. Отже, в справах, де інтереси дітей відрізняються від інтересів батьків, останні не повинні представляти інтереси дитини. Тому якщо такі випадки матимуть місце та суд при розгляді справи встановить це, він повинен зупинити провадження у справі і запропонувати органу опіки та пік-лування чи іншому органу, визначеному законом, змінити законного представника. Це положення поширюється на випадки, коли у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздат-ності, немає представника.
  Виникає запитання: а звідки такі особи взялись у процесі розгляду справи? Адже за ч. З ст. 121 ЦПК суд повинен повернути заяву, якщо її по-дано недієздатною особою. Хоча у ст. 121 ЦПК йдеться тільки про не-дієздатну особу, але слід також говорити про обмежену в дієздатності осо-бу. У ст. 43 ЦПК законодавець має на увазі випадок, коли під час розгляду цивільної справи особа може втратити свою дієздатність та буде визнана недієздатною або обмежена у дієздатності. Виходячи із аналізу п. 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК, ст. 43 ЦПК, суд у цьому випадку повинен зупинити провадження та запропонувати органу опіки та піклування призначити законного представника, тобто опікуна чи піклувальника19.
  -
  19 Також див.: Сімейне право: