ика переходять до новостворе-ної юридичної особи - правонаступника. У випадку ліквідації юридичної особи її діяльність за ЦК, ГК припиняється без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Але на практиці бувають випадки, коли питання про ліквідацію юридичної особи може мати місце після того, як відкрито провадження у справі чи на стадії виконавчого провадження. В останньому випадку до участі у справі повинна запрошуватися ліквідаційна комісія.
  Процесуальне правонаступництво може мати місце у випадках заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, тобто при переведенні боргу чи ус-тупки вимоги, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
  Слід звернути увагу на те, що за загальним правилом процесуальне на-ступництво можливе не з усіх вимог, а тільки з тих, які мають майновий характер. Правонаступництво не допускається, якщо вимога тісно пов'язана з особистістю, тобто мова йде про захист особистого немайново-го права, наприклад, розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поновлення на роботі. При цьому в нормах матеріального права закладені випадки, коли правонаступництво не допускається. Зокрема, коли особі за встановленим особистим сервітутом визначене право довічного проживання і утримання, то у разі смерті такої особи матеріальне і процесуальне правонаступництво не виникатиме.
  За аналогією з наступництвом позивача може мати місце процесуальне наступництво третьої особи з самостійними вимогами, оскільки третя особа, пред'являючи самостійну вимогу на предмет спору, вважає, що саме її спірне право порушене і воно потребує захисту шляхом постановлення судового рішення, яке буде підставою для отримання певних благ правонаступником після вибуття із процесу його правопопередника.
  Щодо третіх осіб без самостійних вимог, то, на думку автора, у разі