ляду справи помирає пози-вач, то всі його процесуальні права, встановлені у ЦПК для позивачів, пе-реходять до його правонаступника.
  Автори вважають за доцільне зупинитися на випадку, коли у суді роз-глядалась вимога немайнового характеру щодо відшкодування моральної лзкоди та позивач помер, не встигнувши її отримати, то стягнена сума компенсації входитиме у спадкову масу та може бути отримана його спад-коємцями.
  Автори вважають за доцільне зупинитися на аналізі таких випадків, коли при розгляді цивільних справ не допускається процесуальне наступництво, але законодавець передбачив інші способи реального захисту прав суб'єктів. Наприклад, при розгляді у суді справи про визнання батьківства за ст. 129 СК, коли згаданий батько у справі є відповідачем, але помирає, та неможливе процесуальне наступництво, це питання можна вирішити у порядку окремого провадження шляхом пред'явлення заяви про встановлення факту батьківства (ст. 130 СК, ст. 256 ЦПК). У результаті встановлення такого факту в особи виникне право, якого позивачка дома-галась у позовному провадженні з усіма правовими для неї наслідками. Хоча цей випадок не є прикладом процесуального наступництва, але такі
  173
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  ситуації мають місце на практиці, тому знання шляхів, якими можна досягти вирішення цього питання, заслуговує на увагу, оскільки від цього залежить захист прав людини.
  Щодо підстав процесуального наступництва фізичної особи, то вони є такими: смерть фізичної особи, яка була стороною чи третьою особою у процесі, оголошення її померлою, встановлення судом щодо цих суб'єктів, у порядку окремого провадження, факту смерті.
  Щодо припинення юридичної особи, то правонаступництво може мати місце лише у випадку її реорганізації, а не ліквідації, тобто коли права та обов'язки юридичної особи - правопопередника