ттями 144-145 ЦПК, і останнє їлово у такій ситуації належить суду. Але вважаю, що така правова ситуація має вирішуватися з урахуванням позиції сторін.
  Так, відбулась угода, за якою співвласник намагався продати частку :пільної часткової власності - це факт, а тому переважне право іншого співвласника на купівлю такого майна вже було порушене, тому суд на підставі цієї обставини має враховувати, що роз'єднання позовів може призвести до ускладнення захисту прав співвласника спільної часткової власності, який мав намір придбати таке майно. Зокрема, як можна перекладати права покупця на таку особу, якщо договір буде розірваний і власником стане особа, яка продала свою частку і яка до неї повернулася після розірвання договору.
  Тобто у такій ситуації остаточний стан справ осіб залежатиме від дій суду і процесу розгляду справи взагалі. Наприклад, якщо позовні заяви не будуть об'єднані в одне провадження, то цілком ймовірною буде ситуація, коли розірвання договору купівлі-продажу буде розглянуто судом скоріше, ніж буде прийняте рішення про перекладання прав покупця на іншого співвласника. У такому випадку формально йому захистити свої права
  165
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  буде складно, коли рішення про розірвання договору купівлі-продажу набере законної сили, оскільки перекладати права покупця на іншу особу вже стане неможливо.
  Тобто автор вважає, що юридично грамотні особи можуть укладати мнимі й удавані угоди з приводу дарування частки спільної часткової власності, і тоді перекладання прав покупця стає неможливим, а довести, що угода удавана або мнима, дуже складно.
  У сучасній практиці ще не дуже поширені справи, в яких покупець вважається зобов'язаним за офертою. Але такі випадки вже мають місце на практиці. Зокрема, у Київському господарському суді розглядалася справа, в якій парадоксальною