ть у їх дослідженні, по-павати свої доводи, міркування, заперечувати проти доводів та міркувань інших осіб тощо та захищаючи свої власні інтереси допомагають тій особі, на чиєму боці вони виступають, що зумовлено власними інтересами тре-тьої особи.
  Після ж пред'явлення регресного позову інтереси третьої особи та сто-рони, на чиєму боці вона виступала, є протилежними. Слід мати на увазі, що при розгляді регресного позову ті обставини, які були встановлені у су-повому рішенні по справі, в яких брала участь третя особа без самостійних вимог, де зачіпалися її права та інтереси, не підлягають доказуванню згідно зі ст. 61 ЦПК, оскільки мають преюдиціальне значення. Якщо ж третя особа не брала участі у первісному розгляді справи, оскільки не при-тягувалась до участі у ній, то вона має право доказувати та оспорювати факти при розгляді регресного позову, оскільки вона не була учасником процесу та на неї не поширюється законна сила судового рішення.
  Щодо процесуальних прав та обов'язків третіх осіб, то вони закріплені у ст. 27 ЦПК, тобто треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, користуються загальними процесуальними правами: вони не можуть користуватися спеціальними процесуальними правами сторін, хоча виступають на їхній стороні, оскільки сторонами не є, суд вирішує не їхні права, а вирішує спір про права сторін. Але при цьому треба враховувати, що, виступаючи на стороні позивача чи відповідача, треті особи без самостійних вимог не повинні погоджувати свою діяльність зі
  161
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  стороною, на чиєму боці вони виступають, оскільки у процесі вони діють самостійно, тобто незалежно від сторін. Не може до цих осіб бути пред'явлений зустрічний позов. Щодо матеріальних наслідків набрання рішенням за основним позовом законної сили, то вони не поширюються на