аміну відповідача, але, на нашу думку, доцільно виходити з існуючих правовідносин, оскільки інші виникають вже на підставі первісних правовідносин. Зокрема, суборенда стала можливою завдяки діям орендаря, тому він має залишатися відповідачем у справі, а ті особи, які діяли за домовленістю з ним, можуть розцінюватися як співвідповідачі або треті особи без самостійних вимог на боці відповідача. Ми не хочемо давати у цьому випадку рецептів, головною умовою у такій справі має стати безпосередня участь піднаймача у
  153
  
  РОЗДІЛ І, ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  справі, тоді рішення суду для нього стане обов'язковим до виконання. Тому доцільно внести зміни у ч. 1 цієї норми та виключити положення «якщо позов пред'явлений не до тієї особи, яка має відповідати за позовом». Раніше аналогічна ситуація мала місце у ЦПК Російської Федерації, але нині редакція ст. 41 ЦПК РФ змінена.
  Заміна неналежного відповідача має відбуватися відповідно до ЦПК. Неналежний відповідач повинен бути замінений у суді першої інстанції до постановлення судового рішення, але при цьому слід враховувати той фактор, якщо не відбувається зміна підсудності, оскільки при заміні неналежного відповідача розгляд справи починається спочатку.
  2. З аналізу частини 2 цієї норми можна зробити висновок, що після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача можна тільки за їхнім клопотанням розглядати справу спочатку. Оскільки до вступу у процес належного відповідача процесуальну діяльність на стадії підготовки, розгляду справи по суті здійснював неналежний відповідач, тому усі дії, вчинені ним до вступу належного відповідача, не мають ніякого правового значення та не можуть бути використані судом при постанов-ленні судового рішення. Зокрема, вони не можуть бути покладені в основу судового рішення, наприклад, щодо визнання позову