еналежний відповідач вибуває з процесу.
  Отже, постає питання про належне оформлення цієї процесуальної дії. На думку автора, суд при такій заміні повинен винести ухвалу. При цьому замінювати позовну заяву, подану позивачем, на нову вважається немож-ливим.
  Залучення співвідповідача за ініціативою суду може мати місце, якщо позивач не дає згоди на заміну відповідача, тобто тут мова йде про те, що суд за власною ініціативою може тільки залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача, але не про заміну неналежного відповідача. На думку автора, якщо позивач не згоден на заміну неналежного відповідача іншою особою, то суд має розглядати справу за первісно заявленим позо-вом та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, а не залучати при цьому іншу особу як співвідповідача, оскільки така ініціатива суду су-перечитиме ч. 4 ст. 10 ЦПК та ч. З ст. 11 ЦПК.
  152
  
  
  ГЛАВА 4. Стаття 33
  Якщо у процесі одночасно беруть участь неналежний та належний відповідачі, то їх не можна називати співвідповідачами, оскільки, виходячи :з теорії цивільного процесу та аналізу ст. 32 ЦПК, інтереси співвідповідачів повинні збігатися, оскільки предметом спору є однорідні спільні права та обов'язки співвідповідачів та їхні права й обов'язки виникають з однієї підстави. У нашому ж випадку інтереси відповідачів будуть різними - неналежний відповідач намагатиметься вийти з процесу розгляду справи, а залежний відповідач не тільки «ухилятиметься» від відповідальності, а й намагатиметься її «перекласти» на неналежного відповідача. Тому у назві статті, ч. 1 та ч. 2 цієї норми термін «співвідповідач» слід замінити на термін «другий відповідач». Не йде у цій нормі мова про наслідки розгляду справи з одночасною участю у справі неналежного та належного відповідачів, про те, що позов повинен вирішуватися щодо другого,