яв до другого відповідача ніяких вимог, тоді з приводу чого суд постанов-люватиме судове рішення? Якщо позивач вважає доцільним пред'явити вимогу до другого відповідача, то він має це зробити сам через принцип диспозитивності, при цьому він повинен сам сформулювати предмет, підстави такої вимоги, надавши на їх підтвердження докази щодо покладання відповідальності на другого відповідача. Вимога до першого відповідача може як за предметом, так і підставами відрізнятися від вимоги до другого відповідача.
  150
  
  ГЛАВА 4. Стаття 33
  Якщо ж позивач помилиться при визначенні відповідача, то його вимоги стануть безадресними.і суд відмовить в їх задоволенні. Коли ж суд помилиться при визначенні конкретної особи як відповідача, то така помилка може призвести до позову другого відповідача до суду, порушення дисциплінарного провадження проти судді. Тому ініціатива суду може бути покарана.
  Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
  1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
  2. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.
  1. За загальним правилом, саме позивач встановлює відповідача у справі, що підтверджується ст. 119 ЦПК. На практиці, пред'являючи позовну заяву, позивач може зазначити відповідачем особу, яка не є носієм спірного обов'язку, тобто неналежного відповідача. У коментованій нормі законодавець не розкриває поняття «неналежний відповідач».