влена економією процесуальних засобів, необхідністю швидкого та ефективного розгляду справи.
  2. Процесуальна співучасть можлива та допускається за визначених у
  цій статті умов, але в ній не розкривається процесуальне значення кожної
  з умов та їх сукупності. Зокрема, чи достатньо наявності однієї з визначе
  них умов, чи вони повинні існувати у сукупності. Крім того, принципи
  співучасті мають відповідати умовам об'єднання і роз'єднання позовів, що
  147
  
  РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  встановлені у ст. 126 ЦПК. Але у ст. 126 ЦПК встановлено лише один критерій для об'єднання позовів в одне провадження - однорідність позовних вимог, хоча у коментованій нормі мова йде про однорідність прав і обов'язків. Тому ці положення зумовлюють необхідність узгодження аналогічних положень.
  Автори вважають, що достатньо однієї з умов, перелічених нижче, для того щоб об'єднати позовні вимоги декількох позивачів в одне провадження:
  1) предметом спору є спільні права та обов'язки кількох позивачів та відповідачів, наприклад, право спільної сумісної та часткової власності може вважатися підставою для участі декількох співвласників як співпозивачів чи співвідповідачів;
  2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави - наприклад, в одній дорожньо-транспортній пригоді постраждали декілька власників автомобілів, а також зазнали ушкодження здоров'я особи, які керували автомобілями за трудовими чи договірними відносинами;
  3) предметом спору є однорідні права й обов'язки.
  Враховуючи ці критерії, ми можемо говорити про поділ співучасті на види. В теорії цивільного процесу класифікацію співучасті проводять на матеріально-правовій та процесуальній підставах. За процесуально-правовими критеріями співучасть поділяють на: активну, пасивну та змішану. Активна співучасть - це коли на стороні