час розгляду справи у порядку провадження у справах, що виникають із адміністративно-правових відносин виникне спір про право. Автори не заперечують це положення, наприклад, у ч. 6 ст. 2487 ЦПК 1963 р. йшлося про те, що суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду та роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах. Але автори говорять про той випадок, коли суд з моменту пред'явлення такої заяви не визначив, у якому з проваджень та за якими правилами має розглядатися така скарга, та розглядав її у позовному про-вадженні. При тому, що у ЦПК 1963 р. мало місце провадження у спорах, що виникають із адміністративно-правових відносин.
  Новелами ЦК є застосування судом такого способу захисту цивільних прав, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК). Але при цьому виникає запитання: у якому судочинстві має здійснюватися такий захист - у позовному провадженні цивільного судочинства чи в адміністративному судочинстві. Треба одразу ж зазначити, що глава 31-А ЦПК 1963 р. мала назву «Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб», але така глава була віднесена до провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин. Тому констатуємо таку ситуацію: у ЦК (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК) передбачено спосіб судового захисту, але у ЦПК 1963 р. не було чіткої вказівки, у якому провадженні повинна була розглядатися така справа. Щодо глави 31-А ЦПК 1963 р., то у ній була передбачена процедура розгляду таких категорій справ, але у ч. 1 ст.