а захист прав позивача і розцінювати відповідача як правопорушника. Зустрічний позов може мати й самостійне значення, коли позивач відмовиться від заявленого позову або суд відмовить в його об'єднанні з первісним позовом в одне провадження.
  3. Згідно з ч. З даної норми сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії процесу. Мирова угода - це двостороння угода між позивачем та відповідачем, при укладенні якої вони йдуть на взаємні поступки, при цьому вони фактично заново визначають свої права та обов'язки у
  Детальніше коментар щодо зустрічного позову див. у статтях 123, 124 ЦПК.
  144
  
  ГЛАВА 4, Стаття 31
  гпірних правовідносинах. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси. Мирову угоду можуть укладати тільки сторони та треті особи з самостійними вимогами на предмет спору. Але таке право сторін, оскільки вони укладають мирову угоду, контролюється судом, який її повинен затвердити.
  Оскільки мирова угода є різновидом правочинів, хоча про неї не йдеться в ЦК, вона має відповідати вимогам, які пред'являються до цивільно-правових угод. Тому незалежно від цього суд повинен застосовувати аналогію з ЦК при перевірці дійсності цього правочину, оскільки така угода може укладатися в результаті погрози, тиску, омани, недобросовісних дій однієї зі сторін, може суперечити інтересам інших осіб, закону. Тому, затверджуючи умови мирової угоди, суд має перевірити усі ці обставини. І якщо суд дійде висновку про необхідність її затверд-ження, він постановляє про це ухвалу та про закриття провадження у справі, а також роз'яснює сторонам наслідки такого закриття провадження у справі.
  Тобто після набрання такою ухвалою законної сили неможливе повторне звернення