нання на всіх стадіях процесу принципів цивільного процесу, які мають безпосередній вплив на реалізацію особами їх процесуальних прав та сприяють виконанню обов'язків, покладених на них Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК).
  Завдання, які стоять перед судом, повинні конкретизуватися при розгляді кожної справи та на усіх стадіях процесу, але в остаточному підсумку вони мають знайти своє відбиття у постановленому судом рішенні, що є актом правосуддя, постановлюється іменем України та направлений саме на захист прав суб'єктів цивільних процесуальних відносин. Суд при
  Див. додатки.
  16
  
  ГЛАВА 1. Стаття 1
  вирішенні справи повинен дотримуватися закону та вимагати дотримання його усіма учасниками процесу. При оцінці доказів він має керуватися своїм внутрішнім переконанням. Проте таке внутрішнє переконання - це не свавілля, воно повинно узгоджуватися з матеріалами справи, бути логічним і складатися послідовно, а не фрагментарно, коли позиція і докази однієї із сторін беруться до уваги, а іншої сторони навіть не згадуються у рішенні. Тому дух справедливості або совість судді - поняття неюри-дичні, які пояснити у подальшому важко і практично неможливо брати до уваги. Наприклад, якщо суд відійде від вимог законодавства і постановить рішення, яке на його думку є справедливим, то чи буде таке рішення законним? У сучасному Цивільному кодексі України (далі - ЦК) загальними засадами цивільного законодавства встановлено: справедливість, доб-росовісність та розумність (ст. З ЦК), що слід вважати принципами, на яких будується цивільне законодавство. Коли у ЦПК з'явилися норми, які встановлюють «... розумні строки, але не більше ...» (статті 157, 302 ЦПК) то виходить, що посилання на розумові здібності суду є зайвими, оскільки існує певна межа, встановлена у законодавстві, яку переходити не