а процесуальна дієздатність тісно пов'язана з цивільною дієздатністю фізичної особи, яка іменується у ЦК повною цивільною дієздатністю, яку має фізична особа з 18 років (ч. 1 ст. 34 ЦК). За загальним прави-саме з цього моменту фізичні особи вправі особисто або через своїх -авників (ч. 1 ст. 38 ЦПК) звертатися до суду та брати участь у роз-справи з метою захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизна-зрав та інтересів, самостійно розпоряджатися належними їм проце-ними правами та нести процесуальні обов'язки.
  2. Положення коментованої частини, порівняно з ЦПК 1963 р., слід інювати як новелу ЦПК. Саме на це положення ЦПК здійснив вплив : ЦК, СК, у яких закріплені матеріальні права певних суб'єктів на за-їхніх прав у суді. Так, неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до імнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відно-зйн. у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено занозі м. Наприклад, за СК неповнолітні від 14 до 18 років можуть самі для захисту своїх інтересів пред'являти заяви до суду у справах щодо надання жрава на шлюб (ст. 23 СК), забезпечення права на належне батьківське ви-гізання (ч. 4 ст. 152 ЦПК), позбавлення батьківських прав (ч. 1 ст. 165), гро скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним (ч. 1 ст. 240 СК). Слід звернути увагу на ст. 137 СК, де йдеться про оспорювання їнтьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини. У ч. З цієї норми передбачено перелік осіб, які можуть оспорити батьківство особи, яка померла, але через поважні причини не знала про те, що вона записана батьком дитини. До таких осіб, як зазначає законодавець, належать спадкоємці: дружина, батьки та діти. По-перше, як видно із норми, це лише спадкоємці першої черги, по-друге, зазначені