заяву окремого провадження без розгляду та роз'яснити їхнє право на подання позову.
  Щодо суб'єктів наказаного провадження - заявника (стягувача), заінтересованої особи (боржника), на них також поширюється правило цивільної процесуальної правоздатності, тобто вони як суб'єкти цього провадження повинні наділятися комплексом процесуальних прав та обов'язків. Чіткого переліку спеціальних прав цих суб'єктів ЦПК не передбачено, а про їхнє існування можна зробити висновок з аналізу норм, які регламентують процедуру розгляду справ у наказному провадженні. Такими правами можуть бути:
  - заявник має право у випадку відмови у прийнятті заяви в порядку ст. 100 звернутися із тими самими вимогами, які мали місце щодо видачі судового наказу, у позовне провадження;
  - заінтересована особа, боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу подати заяву про його скасування тощо.
  Для фізичних та юридичних осіб, крім зазначених суб'єктів, цивільна процесуальна правоздатність виникає лише з моменту подання заяви до суду, коли в особи виникає комплекс процесуальних прав та обов'язків. Це положення відрізняє, на думку авторів, цивільну процесуальну правоздатність від правоздатності в матеріальному праві, яка, за загальним правилом, виникає з моменту народження та припиняється з моменту смерті людини. Так, у ч. 2 ст. 25 ЦПК має місце положення про те, що у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще ненародженої дитини. Зокрема, такі ситуації характерні для спадкових правовідносин. Це положення матеріального права може мати вплив на цивільний процес, предметом якого можуть бути спадкові правовідносини, де захищаються інтереси зачатої, але ще ненародженої дини. Якщо ж правоздатність у матеріальному праві зумовлена потенційними правами, то процесуальні права виникатимуть