|
вправі ставити всі суб'єкти, які беруть участь у справі, тощо;
- ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі, - це процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, не абсолютне, оскільки воно залежить від волі осіб, які беруть участь у справі. Зокрема, якщо особа відмовляється відповідати на запитання інших осіб, посилаючись на ст. 63 Конституції, то її ніхто не може зобов'язати давати відповіді. Крім того, саме право ставити запитання не зумовлює обов'язок іншої особи на них відповідати, оскільки такий обов'язок чітко не встановлений у ЦПК. У провадженні одного із авторів мав місце випадок, коли незважаючи на порушену кримінальну справу, провадження у цивільній справі не було зупинене, а представник прокуратури вимагав давання особистих від-повідей третьої особи з приводу вчинених нею дій. Мотивом для відмови у даванні відповідей на питання стало те положення, що третя особа двічі з цього приводу допитувалася прокуратурою, а тому прокуратура мала можливість просити суд приєднати протоколи допитів до матеріалів ци-вільної справи, оскільки це не заборонено законом. На практиці досить ча-сто має місце відмова суду ставити запитання адвокатові, який представляє інтереси сторони, у випадку її відсутності.
124
ГЛАВА 4. Стаття 27
Але адвокат належить до представників, які своєю чергою - до осіб,
беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), тому за ч. 5 ст. 176 ЦПК сторони в інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один
- ставити запитання свідкам, експертам, спеціалістам - свідки та-
кож користуються правом, встановленим у ст. 63 Конституції і вправі від
возитися від давання відповідей на запитання, які стосуються їх особисто
або близьких родичів. Водночас деякі судді невірно тлумачать ст. 63 Кон-ституцію і на цій підставі не бажають заслуховувати свідків, |