новажений Верховної Ради з прав людини та ці ж суб'єкти у порядку ст. 45 ЦПК можуть звертатися до суду з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб.
  Зазначені суб'єкти можуть захищати інтереси фізичних, юридичних осіб та інтереси держави. При цьому слід розрізняти випадки безпосереднього захисту та опосередкованого. Усі ці особи беручи участь мають певний юридичний інтерес у справі, але цей інтерес має різний характер. Щодо характеру інтересу цих суб'єктів, то він не має особистого відтінку, а може бути громадським, суспільним, державним тощо. Та на відміну від позивача, заявника зазначені вище особи, які пред'являють заяви до суду з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб, позивачами, заявниками у справі не є, а такими є особи, в інтересах яких такі заяви пред'являються.
  Органи державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у справах позовного, окремого провадження користуються процесуальними правами сторони, заявника, але не усіма, наприклад, вони не можуть змінити предмет, підстави позову, укласти мирову угоду, але відмова зазначених органів від поданої в інтересах іншого суб'єкта заяви не позбавляє цю особу права вимагати від суду розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 46 ЦПК). Особливості звернення до суду цих суб'єктів, їх процесуальне становище, їх процесуальні права та обов'язки будуть розкриватися при коментуванні норм, які регламентують безпосередньо їх участь у цивільному процесі - ст. 45 ЦПК.
  26
  
  ГЛАВА 1. Стаття 4
  3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною незалежно від того, яким чином вона здійснена, сторони не можуть у договорі вирішувати питання щодо відмови від звернення до суду взагалі, будь-то відмова від звернення до суду з якоїсь категорії справ, чи відмова від права на апеляційне, касаційне оскарження. Слід звернути