ільки вона могла скластися з нев-доволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особис-ті стосунки такої особи та судді не впливали на об'єктивність майбутнього судового рішення.
  2. Щодо положення ч. 2 коментованої статті, то законодавець передба-чив імперативні положення та зазначив, що до складу суду, однозначно, не можуть входити особи:
  - які є членами сім'ї;
  - або близькими родичами між собою.
  Автори вважають доцільним уточнити ці положення та розглянути різні правові ситуації з урахуванням складу суду при розгляді справ у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, оскільки інститут відводу - це загальний інститут цивільного процесу, тому порядок його заявлення та вирішення повинен бути однаковим у всіх інстанціях.
  У суді першої інстанції справи можуть розглядатися одноособово та ко-легіально. Тому положення цієї норми поширюються саме на колегіальний склад суду, тобто коли справа слухається у складі судді та двох народних засідателів, тому до складу суду не можуть входити члени сім'ї. Хоча
  104
  
  ГЛАВА 3. Стаття 21
  І ч. 2 не встановлено переліку осіб, які не можуть входити до складу суду, але ми можемо цю «прогалину» заповнити за аналогією з ч. 1 цієї статті: чоловік, дружина, мати, батько, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач, усиновлюва-ний. Проте, на нашу думку, не можуть входити до складу суду й не близькі між собою родичі, про що автори вже зазначали вище. Щодо апеляційної га касаційної інстанцій, то цивільні справи у цих судах розглядаються колегією суддів, тому положення ч. 2 ст. 20 ЦПК поширюється й на ці інстанції.
  Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
  1. Суддя, який брав участь у вирішенні