першої інстанції та їх висновки викликали сумнів особи у їх безсторонності, проводилась повторна експертиза. А потім після скасування рішення вищестоящим судом та повернення справи на новий розгляд, вона передана на розгляд судді, який свого часу був спеціалістом, експертом у справі.
  Щодо представника, то така особа могла представляти інтереси сторони у кримінальній чи цивільній справі та недобросовісно виконувати свої обов'язки, що зумовило особу оскаржувати дії адвоката до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Адвокат також міг надавати консультацію чи представляв інтереси протилежної сторони у суді. Щодо
  101
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  перекладача, то йому також можуть бути відомі обставини справи, які можуть вплинути на його безсторонність, неупередженість при вирішенні справи, чи, можливо, йому особою заявлявся відвід згідно зі ст. 22 ЦПК.
  У пункті 2 ч. 1 коментованої статті йдеться про те, що суддя підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи. Але це положення на практиці викликає багато спірних моментів. Це зумовлено тим, що, якщо справа слухається одноособово, то за ст. 24 ЦПК відвід, заявлений судді, вирішується ним самим. Тому виникає запитання, чи визнає суддя, що він прямо чи побічно зацікавлений у вирішенні справи? Коментуючи цей пункт доцільно звернути увагу на той аспект, що законодавець передбачив у ньому наявність як прямої, так і побічної заінтересованості судді при вирішенні справи. Пряму заінтересованість слід розцінювати як безпосереднє отримання суддею вигоди, яку він може очікувати в результаті постановлення конкретного рішення у справі, тоб-то наслідки якого можуть стосуватись саме його або він сам може бути учасником цивільного процесу. Щодо побічної заінтересованості, то це питання є складним, оскільки при