які за аналогією з ч. 1 ст. 19 ЦПК голосують останніми.
  Під час перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо справа розглядалась у колегіальному складі, то й перегляд здійснюється у такому самому складі та рішення приймаються більшістю голосів.
  1. У цій частині законодавцем робиться акцент на тому, що при прийнятті рішення з кожного питання, тобто тут мається на увазі, як при вирішенні клопотань, так і постановленні самого рішення чи ухвали суду, жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Законодавець підкреслює, що суддя або народний засідатель, у будь-якому випадку не має права утримуватися від голосування. Не може він утриматись й від підписання рішення чи ухвали. Отже, положення щодо обов'язковості го-
  98
  
  ГЛАВА 3. Стаття 20
  ласування (за чи проти) та підписання рішення чи ухвали суду, викладені 7 пій нормі, мають імперативний характер, тобто є обов'язковими для суд-ііз чи народних засідателів. Але така імперативність не позбавляє їх вис-ловити свою думку з приводу постановлюваного рішення чи ухвали суду.
  2. Якщо суддя, зокрема й народний засідатель, який за ч. 2 ст. 18 ЦПК користується усіма правами судді, не згоден із рішенням, тобто зали-шається у меншості, він може письмово викласти свою окрему думку. Але гк зазначено у ч. З коментованої норми, цей документ не оголошується у гуловому засіданні, а лише приєднується до справи. При цьому цей доку-мент відкрито для ознайомлення. Слід зазначити, що останнє положення закону щодо відкритості для ознайомлення з окремою думкою судді при : знайомленні із матеріалами справи порівняно з ч. З ст. 17 ЦПК 1963 р. зазнало змін. Такі зміни слід визнати слушними, оскільки, по-перше, вони узгоджуються із правами осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 Д.ПК), - право особи на ознайомлення із матеріалами