я колегією суддів. У суді пер-шої інстанції (ч. 2 ст. 18 ЦПК) така колегія складається з одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються усіма правами судді та беруть участь при розгляді справ, передбачених ч. 4 ст. 234 ЦПК. Тобто останнє положення свідчить про юридичну рівність судді та народних засідателів. Проте у ч. 2 ст. 18 ЦПК, де йдеться про колегіальний розгляд справ за участі судді та двох народних засідателів нічого не сказано, хто та яким чином із них призначається головуючим. У ч. 1 ст. 18 ЦПК закріплене положення, що при одноособовому розгляді справи суддею він і є головуючим. Отже, виходячи з процесуального ста-новища судді та враховуючи його професійний рівень та ту обставину, що він працює в суді на постійній основі, у його провадженні знаходиться справа, яку він готує до розгляду, на нашу думку, головуючим при коле-гіальному розгляді справи є саме суддя. Іншого не передбачено й у ст. 160 ЦПК, оскільки нічого порівняно з ч. 1 ст. 160 ЦПК не сказано - хто є го-ловуючим при колегіальному розгляді справи.
  Виходячи з аналізу ч. 1 коментованої норми при розгляді цивільних справ можуть виникати різні питання, але, на думку авторів, у цій частині законодавцем малось на увазі вирішення саме питань, які стосуються
  97
  
  РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  різних клопотань, наприклад, допиту свідків, прийняття доказів тощо та питань, які безпосередньо стосуються постановлення рішення (ч. 2 ст. 19 ЩІК), якщо справа розглядається колегіально чи ухвали у цих самих справах (наприклад, ухвали про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу згідно з ч. 2 ст. 239 ЦПК) у суді першої інстанції. Ці питання вирішуються більшістю голосів, при цьому головуючий голосує останнім, це зумовлюється тим, що народні засідателі повинні вільно висловити