ме суб'єктивне право передбачає наявність у його володаря інтересу, суб'єктивному праву притаманний інтерес, тобто відома вигода, яка досягається шляхом здійснення права. Але існують інтереси, які на момент їх захисту у суді знаходяться поза змістом суб'єктивних матеріальних прав заінтересованих осіб, коли під час розгляду у суді, наприклад, категорій справ про встановлення певних обставин (юридичних фактів, від встановлення яких у особи виникне, зміниться або припинить певне суб'єктивне право, наприклад встановлення факту родинних відносин з метою отримання спадщини - статті 256, 258 ЦПК) не вирішується питання права, тобто не йдеться про певні суб'єктивні права та обов'язки суб'єктів, заінтересованим особам не надано права вимагати від інших суб'єктів певної поведінки з можливістю застосування певних санкцій. Хоча право як ширша категорія поглинає інтерес, проте існують випадки, коли захист суб'єктивного права не збігається із захистом охоронюваного інтересу та останній може бути самостійним об'єктом судового захисту. Захист інтересу у справах окремого провадження на момент розгляду таких справ у суді не означає захист будь-якого конкретного суб'єктивного права особи. Тобто охоронюваний законом інтерес як об'єкт судового захисту у справах окремого провадження - це
  23
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  така можливість, у результаті якої особа отримує якісь цивільні права та обов'язки або позбавляється їх, але це вже здійснюється поза межами цивільного процесу, тобто у результаті встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження у особи у майбутньому виникають певні суб'єктивні права. Про це свідчить положення ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справ окремого провадження виникне спір про право (суб'єктивне. - С.Ф.), то останній повинен вирішуватися у порядку позовного провадження.