н місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
  7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
  8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
  Отже, з наведеного більш конкретного переліку можна зробити висновок
  про те, що, виключаючи з переліку сімейні відносини, автори Закону мали на увазі широке сприйняття цивільних відносин. Тобто земельні та житлові правовідносини у такому випадку можуть належати до цивільних.
  Проаналізуємо переваги та недоліки розгляду справ третейськими судами.
  Традиційно виділяються такі переваги третейського суду перед державним11:
  - більш зрозуміла, проста, позбавлена бюрократизму та надмірної формалізації процедура розгляду спору. Спір розглядається у зрозумілій і прийнятній для сторін процесуальній формі, що дозволяє уникнути маніпулювання процесуальним законодавством і зловживання процесуальними правами, коли, наприклад, недобросовісна сторона у справі, вбачаючи свій програш по суті, починає перекручувати процес, користуючись формальністю процесуальних норм, як це часто стає можливим у державних судах;
  - оптимально стислі строки третейського розгляду. У більшості випадків третейський спір розглядається за одне засідання, що є привабливим з точки зору уникнення судової тяганини. Для підприємців вигідним є якнайшвидше вирішення спору, а не встрявання у довготривалу тяганину;
  - можливість формування складу третейського суду самими сторонами. Перед початком третейського розгляду сторонам пропонується на свій розсуд обрати для себе арбітрів (суддів) із запропонованого третейським судом списку. Така можливість є досить привабливою з точки зору усунення необ'єктивного ставлення у справі. Така перевага знімає питання про судове