ону - ст. 126 ЦПК, згідно з якою об'єднуються у одне провадження вимоги різних видів проваджень цивільного судочинства, якщо спільний розгляд є доцільним та ці вимоги пов'язані одними правовідносинами. Але слід брати уваги особливості деяких справ окремого провадження, які, на думку авторів, об'єднуватися з іншими справами не можуть.
  Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
  1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
  Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Звернемо увагу, що у цій нормі цивільні та господарські правовідносини тлумачаться без будь-яких обмежень, тому на практиці виникатиме запитання: чи можуть розглядатися третейським судом всі правовідносини, які теорією віднесено до цивільних або господарських, чи тільки ті, які регламентовано відповідними нормативними актами (ЦК та ГК)?
  Згідно зі ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
  1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
  2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
  3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
  91
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
  5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
  6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган