авовідносин слід виділяти адміністративні спори. Наприклад, коли постає питання про повноваження органів опіки та піклування, регламентовані у СК, можна встановити, що вони мають адміністративний характер. Тому оскарження дій органу опіки і піклування має належати до компетенції адміністративного судочинства. Зокрема, у практиці авторів був випадок, коли орган опіки та піклування визнав доцільним спілкування батька та дитини, яке було перерване за ініціативою самого батька і такий перерив тривав більше 5-ти років. Коли вирішувалося питання про можливість дитини, яка мала зах-зорювання серця і нервової системи, бачитися з батьком, то орган опіки та піклування не взяв до уваги необхідність вирішувати це питання з урахуванням не тільки інтересів батька, а й враховувати стан здоров'я та інтереси дитини. Тому таке рішення органу опіки і піклування було оскаржене, але ці відносини формально регламентовані СК, хоча за своїм змістом належать до адміністративних.
  Замість цього у ч. 1 цієї норми пропонується визначати підвідомчість справ цивільному судочинству шляхом виключення з його компетенції тих справ, які підвідомчі іншим видам судочинства. Тому вважаємо можливим надати законодавчо визначені підстави для відокремлення компетенції різних судів.
  Стаття 17 КАС. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  1. Компетенція адміністративних судів поширюється на:
  1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
  2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проход-ження, звільнення з публічної служби;
  3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих