ивільна юрисдикція», під якою розуміється нормативне визначення компетенції суду з вирішення справ у порядку цивільного судочинства.
  Щодо поняття «компетенція», то воно походить від латинського сотре-їепМа від сотреіо - взаємно прагну, відповідаю, підходжу, тобто тут слід
  1 Термін «юрисдикція» у назві глави не узгоджено зі змістом цієї глави, оскільки немає відповідного розкриття його змісту.
  85
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  розуміти коло повноважень будь-якої організації (органу), установи чи особи або коло питань, в яких ця особа має певні повноваження, знання, досвід2. Виходячи із цього загального поняття слід дати визначення ком-петенції суду взагалі та окремих його видів і визначити терміни, які ха-рактеризуватимуть питання належності спору до відання судової гілки влади.
  Але, незважаючи на те, що у новому ЦПК не вживається термін «підвідомчість», який мав місце у ЦПК 1963 р., та був закріплений не лише як один термін, а цілий інститут «Підвідомчість цивільних справ судам» (глава 3), деякі науковці все-таки аналізують його у своїх працях3, інші - розкривають сутність інституту «Цивільна юрисдикція суду»4, а деякі науковці розкриваючи поняття та види цивільної юрисдикції зазначають про наслідки порушення правил підвідомчості цивільних справ та розкривають питання підвідомчості окремих категорій цивільних справ суду5. Як бачимо, мають місце різні підходи науковців до сприйняття новел, які сьогодні мають місце у ЦПК. Але, на нашу думку, якщо у ЦПК закріплено термін та інститут «Цивільна юрисдикція», розкривається і регламентується його сутність, то, звичайно, науковці повинні розкрити та проаналізувати терміни та норми, які їх регламентують, та насамперед уніфікувати термінологію цивільного процесу. Проте основною проблемою у цьому аспекті є відірваність науки від практики, необхідність