на судовий розгляд та захист своїх прав.
  Незалежно від того, що Конституцією України особі гарантовано право на судовий захист, законодавець робить акцент на тому положенні, що при зверненні до суду кожна особа повинна дотримуватися порядку, встановленого законом, тобто ЦПК, виходячи із принципу єдиної процесуальної форми. Такий порядок слід розуміти як обов'язкове виконання особою всіх вимог ЦПК щодо: процесуального порядку подання позовної заяви до суду (ст. 118), дотримання вимог щодо змісту та форми позовної заяви та заяви (статті 119, 238, 243, 247, 252, 258, 261, 270, 275, 280, 284, 288), процесуальних строків, оплати судового збору (ст. 79), правил підсудності (статті 107-114) тощо. При зверненні особи до суду апеляційної, касаційної інстанцій також повинен бути дотриманий певний процесуальний порядок, який регламентується ЦПК. Щодо більшого гарантування прав суб'єктів, то законом передбачено певні норми, наприклад, ст. 121 ЦПК передбачено, що особам надається можливість усунути певні недоліки заяви на підставі ухвали суду (ч. 1). Крім того, слід сказати, що право на звернення до суду особи гарантується та забезпечується державою, а саме дією принципів цивільного процесу - юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі (ст. 124 Конституції), доступність цивільного судочинства, необов'язковість дотримання попереднього позасудового вирішення певних категорій справ, звільнення від сплати судового збору та відстрочка чи розстрочка (ст. 82 ЦПК), вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви (ч. З ст. 121 ЦПК), вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦПК) тощо.
  Так, у ч. 1 ст. З ЦПК йдеться про три випадки, за наявності яких особа може звернутися до суду у порядку, встановленому ЦПК, за захистом:
  22
  
  ГЛАВА