ви щодо незаконного набуття особою громадянства.
  У цій нормі має місце положення про право таких осіб, тобто сама особа вирішує чи оскаржуватиме вона судове рішення в апеляційній чи касаційній інстанціях, але виходячи із назви ст. 13 ЦПК таке право особи забезпечується, тобто їй державою гарантується право на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень, але таке оскарження здійснюється з дотриманням процедури щодо форми, змісту, порядку пред'явлення апеляційних і касаційних скарг та їх розгляду.
  
  19 Там само.
  80
  
  ГЛАВА 1. Стаття 14
  Дана норма мала б гарантувати не тільки апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, а й встановлювати інші способи захисту прав громадян та юридичних осіб. Крім того, вона має загальний і декларативний характер, тому спрямована на те, щоб надати інформацію тим особам, які не мають чіткого уявлення про зміст цивільного судочинства. Тому вважається доцільним у цій нормі розкрити квінтесенцію провадження у зв'язку з винятковими обставинами та провадження у зв'язку з нововияв-леними обставинами.
  Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
  1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
  2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
  3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
  1. Перш ніж говорити про обов'язковість судового рішення, слід