ючити до змісту законопроекту положення Закону України «Про адвокатуру». Зрозуміло, що адвокати будуть проти такого об'єднання і критикуватимуть автора за таку пропозицію, але тут ідеться не про приниження статусу адвоката, а про раціональність викладення подібної інформації, яку просто неможливо сприймати у запропонованому вигляді. При цьому вважається, що надання правової допомоги юристами слід розцінювати і сприймати як виняток із загального правила, а не саме правило. Для надання правової допомоги в усіх країнах світу існує лише адвокатура. У нашій країні допускається створити для винятків окремий закон, який з часу його прийняття стане правилом і символізуватиме прирівнювання адвокатів до юристів.
  Якщо порівняти смисл назви законопроекту з його змістом, то простежуються дві лінії:
  - регламентувати діяльність юристів, які надають правову допомогу;
  - встановити правила надання безоплатної правової допомоги.
  77
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Включення ж до змісту законопроекту випадків надання адвокатами безоплатної правової допомоги - це реакція на недосконалість Закону України «Про адвокатуру», в якому тривалий час це питання не врегульовано.
  Тому доцільно на рівні закону врегулювати питання безоплатного надання правової допомоги, а не регламентувати діяльність юристів як осіб, що вправі надавати правову допомогу.
  Слід звернути увагу на те, що питання, які не мають аналогії в Законі України «Про адвокатуру» не досить чітко врегульовані даним законопроектом. Де гарантії і строки виплати суб'єктам, які надавали правову допомогу, гонорару, а також витрат, яких вони зазнали. Взагалі, це питання пропонується відмежувати від питання про надання правової допомоги. Головне для юриста - це критерії визначення вартості його послуг, але це питання пов'язане з наданням згоди на безоплатну працю.