оділятися .згідно із Законом України «Про власність» і відповідно до того внеску, який зробив кожний із подружжя в його придбання, а після 2004 р. згідно із СК - у рівних частках. Цікавим у цьому контексті є застосування норм сімейного законодавства. Так, один із авторів коментарю брав участь у розгляді справи про визнання шлюбу недійсним. Представники позивачки у судовому засіданні уточнили правові підстави щодо позовних вимог. Оскільки ставилось питання про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого у 2002 р., тобто коли був чинним Кодекс про шлюб та сім'ю (далі - КпШС), та тривав і при-пинився зі смертю дружини у 2004 р., за чинності СК. Такі правовідносини мають тривалий характер, тому повинні регулюватися як КпШС, так і
  21
  
  РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  СК. Крім того, оскільки йшлося про недійсність шлюбу, то суд також повинен був перевірити обставину, чи не став шлюб дійсним на момент чинності СК, тобто чи не відпали обставини, які засвідчували небажання особи створити сім'ю (ч. 1 ст. 40 СК).
  Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
  1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
  2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересів.
  3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
  1. Частиною 2 ст. З Конституції держава взяла на себе обов'язок гарантувати забезпечення прав і свобод людини, а у ст. 124 Конституції встановила, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Отже, гарантувати забезпечення прав і свобод людини має суд. Тому формально людина має право на звернення до суду за захистом, а по суті,