насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
  
  1. Як видно з ч. 1 ст. 18 КК, суб’єктом злочину може бути лише особа, що досягла встановленого кримінальним законом віку до вчинення злочину. Тому дуже важливо при розслідуванні і розгляді кримінальної справи встановити точний вік особи (число, місяць, рік народження — ст. 433 КПК). У тих випадках, коли відсутні підтверджуючі вік документи, необхідне проведення судово-медичної експертизи (див. п. 5 ст. 76 КПК). Особа вважається такою, що досягла віку кримінальної відповідальності з 0 годин наступної доби після дати народження. Коли експерти визначають вік тільки певним роком, то необхідно виходити з останнього дня цього року, а коли має визначення віку в певних межах (14-15, 15-17 років), то слід виходити з мінімального в цих межах віку (ст. 89 КПК).
  2. Вчинення суспільне небезпечного діяння особою, що не досягла на час вчинення злочину передбаченого законом віку, свідчить про відсутність суб’єкта злочину, а тим самим, відсутність складу злочину як підстави кримінальної відповідальності, внаслідок чого виключається і кримінальна відповідальність (див. п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК).
  3. У частині 1 ст. 22 КК прямо зазначено, що “кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину