н до диспозиції статті Особливої частини КК, у зв’язку з чим вчинене діяння підлягає перекваліфікації за іншою статтею (частиною статті), що передбачає більш м’яке покарання. Причому, як роз’яснив Кон-ституційний Суд України, не є внесенням змін до диспозиції статті Особливої частини КК збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, в якому вираховується, наприклад, вартість викраденого майна. У такому разі зміна кваліфікуючих ознак діяння не відбувається і кримінальний закон зворотної дії не має (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р.).
  Виходячи з ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України пом’якшення інших кримінально-правових наслідків вчинення злочину має місце у випадках:
  1) введення нових підстав звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, статті 45, 46; спеціальні приписи в Особливій частині КК 2001 р.);
  2) спрощення можливості звільнення від кримінальної відповідальності за раніше існуючими підставами (наприклад, ст. 49 КК 2001 р. у деяких випадках скорочує строки давності);
  3) розширення переліку обставин, що пом’якшують покарання;
  4) звуження переліку обставин, що обтяжують покарання;
  5) зниження межі складання покарань при сукупності вироків і сукупності злочинів;
  6) звуження підстав призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом;
  7) обмеження призначення певного виду покарання за колом осіб або за розміром для певного кола осіб;
  8) розширення кола підстав звільнення від покарання;
  9) спрощення умов звільнення від покарання на вже існуючих підставах;
  10)