межах повноваженьі засобами, передбаченими Конституцією України та законами України. Тільки законодавчіакти закріплюють повноваження державних органів з контролю за окремими сторонамидіяльності суб'єктів господарювання, посадових осіб цих органів. Особливості службовихповноважень зазначених осіб можуть конкретизуватись на підставі законодавчих актів удокументах Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної виконавчоївпади.
  5. Межі контролю за діяльністю господарюючих суб'єктів визначені законодавством.Тільки в цих межах контролюючі органи можуть здійснювати свої повноваження. Нормицього Кодексу, що регламентують правовий статус суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм, чітко говорять про це. Більш того, дана норма прямо забороняєнезаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку державних органівта їх посадових осіб.
  6. Господарський кодекс України закріпив найважливіші моральні та юридичні вимоги допосадових осіб державних органів, які вони представляють при здійсненні контрольнихфункцій. До цих вимог відноситься неупередженість, об'єктивність, повага до прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Ці поняття введені в категорію законних, що підлягають у разі їх порушення судовому захисту. Вимоги коментованої частини статті 19спрямовані на мінімізацію негативного впливу перевірок на господарську діяльність.
  7. Всі суб'єкти господарської діяльності, які були перевірені, мають право на ознайомлення з результатами перевірок. Ця норма послідовно закріплює відомий конституційнийпринцип, а також принципи, що містяться в Законі України «Про інформацію» [299]. Ніяківідомості, що стали відомі за результатами перевірок, не можуть бути приховані контролюючими органами. Результати перевірок є підставами для державних органів та їх посадовихосіб для прийняття