можуть встановлюватись індивідуально для окремого суб'єкта господарювання.
  4. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків ізборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та іншіобов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.
  1, Оподаткування є одним із засобів державного впливу на господарську діяльність, дедержава діє в публічних інтересах. Під податком і збором, за Законом України «Про системуоподаткування» [445], слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівняабо державного цільового фонду, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Система оподаткування — сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та цільових фондів — будується за принципами поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян, рівності, соціальної справедливості. Справедливим, наприклад, є звільнення від оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництвапідприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, що є їхповною власністю, інших платників податку (пп. 5.21 ст. 5 Закону України «Про податок надодану вартість» [387].
  2. Закони, якими регулюються відносини з оподаткування суб'єктів господарювання,мають передбачати оптимальне поєднання фіскальної (від лат. fiscus - державна казна) функції, тобто отримання необхідних надходжень до бюджету, та стимулюючої функції оподаткування, яка полягає, зокрема, в стимулюванні підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності шляхом введення пільг щодо оподаткування