стосуваннядо господарських відносин, не врегульованих цим Кодексом, правил інших законів, що регулюють подібні відносини.
  3. У частині третій коментованої статті передбачено можливість застосування правил ГКдо господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульованіКодексом торговельного мореплавства України [17]. У даному разі ГК має значення загального закону у сфері регулювання господарських відносин, порівняно з КТМ, який має значення спеціального закону, що спеціально регулює відносини, у тому числі господарські, усфері торговельного мореплавства. Йдеться саме про застосування правил ГК до відносин,що виникають із торговельного мореплавства, а не про регулювання ним цих відносин. Відповідним чином сформульовано і статтю 4 Кодексу торговельного мореплавства України.
  Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання
  1. Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимальногопоєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційноївимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначенняУкраїни як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
  2. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та іншіприродні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської1) економічної зони, що здійснюється від іменіУкраїнського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування вмежах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватисяприродними об'єктами права власності народу відповідно до закону;