иків) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Кор-
  
  поративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
  6. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
  7. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
  Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких серед-ньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
  Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
  Усі інші підприємства визнаються середніми.
  8. У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
  9. Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.
  1. Поняття видів підприємств та їх організаційно-правових форм даний кодекс ототожнює, хоча, на наш погляд, такий підхід не є беззаперечним. Однак у практичному плані, залежно від форм власності, можна погодитися з легальним закріпленням поділу підприємств на види,