господарювання ліквідується:
  за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
  у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
  у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
  у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
  7. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусуюридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру записупро припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
  8. Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючиморганом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
  1. Незважаючи на те, що в тексті статті 59 йдеться про «припинення діяльності» суб'єкта господарювання, точніше говорити про припинення не «діяльності», а власне — самого суб'єкта господарювання як такого. У практиці можливі випадки, коли з тих чи інших причин на якийсь період суб'єкт господарювання змушений згортати, припиняти свою діяльність, не здійснювати її (перебувати в простої), але при цьому існування суб'єкта не припиняється. Він продовжує залишатися в правовому полі як існуючий суб'єкт господарювання з усіма правовими наслідками, які випливають звідси. У даній статті, однак, мається на увазі або остаточне припинення будь- якої діяльності