ладаються при безпосередньому здійсненнігосподарської діяльності з виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, звичайно набувають форму господарських зобов'язань (господарських договорів). Зміст господарських зобов'язань визначається не тільки угодою їх учасників, а й іншими актами, наоснові яких вони укладаються (наприклад, при наданні державних замовлень). Майновийелемент у відносинах даного різновиду проявляється у передачі або в русі певного майна.Частіше за все такі майнові відносини супроводжуються й організаційними відносинами.
  Сам термін «господарсько-виробничі відносини» вказує на максимальну наближеність цих відносин до виробничої діяльності суб'єктів господарювання. Він замінює той термін, який вживався у минулому, - «оперативно-господарські відносини». У «доринкових» умовах головні майново-організаційні питання вирішувалися «згори», а підприємства мусили оперативно виконувати такі рішення. Тепер центр тяжіння повнокровної господарської діяльності переміщується саме туди, де він первісно і мав бути, - безпосередньо на підприємства та інші суб'єкти господарювання.
  6. Організаційно-господарські відносини виникають, як правило, у сфері господарськогоуправління. Підстави їх виникнення вельми різноманітні - це, наприклад, акти державних органів (зокрема владні приписи виробничо-господарським суб'єктам від антимонопольногооргану, органу ціноутворювання, органу стандартизації та ін.), договори між центральнимиорганами державної влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами (об'єднаннями підприємств), договори про утворення об'єднань, фінансово-промислових груп абохолдингів підприємств, статутні документи складних виробничо-господарських структур, уяких створюються субординаційні господарські ланки.
  Деякі «вертикальні» господарські відносини мають складну, багатошарову структуру.