арювання (внесеннязмін до відомостей державної реєстрації) в порядку, встановленому КМУ. В силу принципузагальновідомості будь-яка особа вважається обізнаною про внесення відомостей про суб'єкта господарювання до єдиного державного реєстру (про внесення змін до таких відомостей), що позбавляє її можливості посилатися на незнання наявних в реєстрі відомостей.
  11. У ГК України вперше наводиться вичерпний перелік підстав для відмови в державній
  
  реєстрації суб'єкта господарювання. Вмотивована письмова відмова в державній реєстрації І надається заявнику в трьох випадках:
  - порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта господарювання (органдержавної реєстрації здійснює первинний моніторинг законності створення такого суб'єкта);
  - недостовірність документів, поданих для державної реєстрації суб'єкта господарювання;
  - невідповідність вимогам чинного законодавства України документів, поданих для державної реєстрації суб'єкта господарювання.
  Кодексом прямо заборонена (не допускається) відмова в державній реєстрації суб'єкта господарювання з інших мотивів та підстав.
  12. Однією з гарантій захисту прав та законних інтересів усіх суб'єктів та осіб є гарантоване Конституцією України та Законом України «Про судоустрій України» [460] право на судовий захист. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється \на всі правовідносини, що виникають у державі. Є таке право (право на судовий захист) у зацікавленої особи у разі відмови в державній реєстрації суб'єкта господарювання - таку від-1мову може бути оскаржено в судовому порядку (порядок встановлено цивільно-процесуальним та господарсько-процесуальним законодавством України).
  13. Державна реєстрація суб'єкта господарювання пов'язана з його легітимацією. Томудіяльність суб'єкта, що підлягає обов'язковій державній реєстрації, але не