ості, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
  Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.
  16. Законодавством України можуть бути встановлені спеціальні правила державноїреєстрації окремих організаційних форм господарювання.
  17. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті 1 частини другої статті 55 цього Кодексу, мають право відкривати свої філії (відділення), представництва без створенняюридичної особи. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Суб'єкт господарювання лише повідомляє про їх відкриття реєструючий орган шляхом внесеннядодаткової інформації в свою реєстраційну картку.
  18. Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України.
  1. Усі суб'єкти господарювання (далі — суб'єкти) незалежно від їх організаційно-правовоїформи та правового режиму майна підлягають обов'язковій державній реєстрації, крім випадків, що прямо встановлюються положеннями ГК. Так, не підлягають державній реєстрації відокремлені структурні підрозділи юридичних осіб, наділені господарською компетенцією (філії, відділення, представництва та інші - див. ч. 17 ст. 58 ГК України), промислово-фінансові групи (див. ст. 125 ГК України).
  Державна реєстрація суб'єкта господарювання — це процес легітимації такого суб'єкта (юридично обов'язкова умова реалізації права на здійснення господарської діяльності), що здійснюється шляхом включення (внесення) запису про суб'єкта в державний реєстр з видачею зареєстрованому суб'єкту офіційного свідоцтва про державну реєстрацію. Метою державної реєстрації є: забезпечення державного обліку всіх суб'єктів господарювання; збір та підтвердження достовірних даних про їх правове, майнове