в статті 55: майнова відокремленість, самостійна майнова відповідальність за своїми обов'язками, господарська компетенція. До них варто додати ще дві: визначеність організаційно-правової форми і легітимність існування як суб'єкта господарювання. Кожна з названих ознак має свій власний, цілком визначений, конкретний зміст. «Господарська компетенція» - базова ознака будь-якого суб'єкта господарювання, через яку в правовому полі реалізується його призначення. Вона є сукупністю законодавчо закріплених за суб'єктом прав, обов'язків і конкретної правомочності, необхідних йому для здійснення передбачених статутом функцій господарювання. Без останньої ознаки підприємницька структура, що бере особисту участь у господарській діяльності, не будучи зареєстрованою в установленому законом порядку, не буде легальним суб'єктом господарювання (суб'єктом господарського права) і повинна розцінюватися як тіньова структура з усіма наслідками, що звідси випливають, як господарюючий суб'єкт, що функціонує поза правовим полем підприємництва.
  Про зміст і значення інших ознак суб'єкта господарювання буде сказано нижче.
  2. У частині 2 коментованої статті дається неповна класифікація видів суб'єктів господарювання, що включає:
  1) господарські організації. їх головна відмітна ознака, що поєднує в один вид суб'єктівгосподарювання, полягає у тому, що, незалежно від організаційно-правових форм (будь-якіпідприємства, господарські товариства, кооперативи, фермерські господарства, господарські об'єднання, органи господарського керівництва), усі вони є юридичними особами, тобто можуть бути самостійними (діяти від свого імені, під власну майнову відповідальність зазобов'язаннями, виступати позивачем і відповідачем у судах) учасниками товарно-грошового обороту;
  2) фізичні особи (у тому числі громадяни України, іноземці, особи без громадянства).