створюється чимало підприємств допоміжних, обслуговуючих, які ведуть господарську діяльність на некомерційних засадах. Така діяльність можездійснюватися не з метою одержання прибутку, а для досягнення соціальних, економічнихта інших завдань.
  Загальне положення про те, що підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційного господарювання, закріплене у частині 2 статгі 62 Кодексу. Дуже часто такі види діяльності тісно переплетені. Визначити види економічної діяльності, в яких здійснюється тільки некомерційна господарська діяльність, буде можливо з розробкою Кабінетом Міністрів України і наступним прийняттям Верховною Радою України законопроекту щодо переліку видів діяльності, у яких забороняється підприємництво (пп. 5 ч. З розд. IX Кодексу). Така заборона, очевидно, продиктована підвищеними вимогами щодо безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управління. Про заборону підприємницької діяльності йдеться й у самому Кодексі, про що свідчать частина 5 статті 131, частина 2 статті 414.
  3. Заборона здійснення некомерційної господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування продиктована перш за все тим, що вони не єсуб'єктами господарювання. Однак слід враховувати, що вони є учасниками господарськихвідносин і наділені господарською компетенцією (ст. 2 і 8 Кодексу). Щодо посадових осіб, тотака заборона, за аналогією із забороною у підприємницькій діяльністі (див. ч. 4 ст. 43 Кодексу та коментар до неї), продиктована необхідністю зосередження їх потенціалу саме напосадовій діяльності, а також усунення можливостей для корупції та зловживання.
  Стаття 53. Організаційні форми здійснення некомерційної господарської діяльності
  1. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності