ності (див. ст. З ГК та коментар до неї). Це означає, що чинне законодавство слід розглядати під новим кутом зору. Зокрема, навряд чи можна погодитися з тим, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [318] відносить медичну і ветеринарну практику, фізкультурно-оздоровчу і спортивну діяльність, діяльність у сфері освіти до господарської діяльності.
  Не слід також ототожнювати поняття «некомерційна господарська діяльність» і «неприбуткова діяльність». Останнє поняття обслуговує, насамперед, відносини з оподатковування. Однак некомерційна господарська діяльність здійснюється у процесі організації та ведення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг у сфері суспільного виробництва. Це положення є критерієм відмежування цього виду діяльності від основної діяльності неприбуткових установ і організацій, що виражається в наданні благодійної допомоги, просвітніх, освітніх, культурних, наукових та інших подібних послуг для суспільного споживання та для інших цілей, передбачених статутними документами (див. п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [345]).
  2. У частині другій коментованої статті зазначено, що некомерційна господарська діяльність здійснюється в державному або комунальному секторах економіки. Разом з тим слідмати на увазі, що така діяльність ведеться і в інших сферах суспільного життя. Прикладомможе слугувати господарська діяльність благодійних та інших організацій, спрямована навиконання їх статутних цілей та завдань (ст. 130—131 Кодексу, ст. 19 Закону України «Просвободу совісті та релігійні організації» [443], ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян» [339] та ін.). Така діяльність розглядається як допоміжна або додаткова. Поряд з цим, уприватній та корпоративній сферах