декларації й інші податкові документи; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі; не порушувати прав та законних інтересів громадян, підприємств, організацій та установ).
  Окремо можна виділити обов'язки підприємців, пов'язані з дотриманням законодавства про працю (забезпечувати оплату праці не нижче встановленої законодавством, виконувати встановлені правила з охорони праці, техніки безпеки, додержувати санітарні умови праці тощо), а також обов'язки, передбачені природоохоронним законодавством (раціонально ви- І користовувати природні ресурси; охороняти навколишнє середовище від забруднення та шкідливого впливу; своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охорону природних ресурсів).
  Обсяг цих обов'язків у різних суб'єктів може відрізнятись залежно від їх цілей та задач, І виду діяльності, розвиненості господарських зв'язків.
  2. Об'єктивною підставою відповідальності є наявність шкоди. Заподіяння шкоди тягне засобою відповідальність як у разі наявності збитків, так і тоді, коли вони відсутні, оскільки поняття шкоди є більш широким, ніж поняття збитків. Під збитками тут слід розуміти спричинені неправомірними діями суб'єкта господарювання невиправдані витрати іншої сторони,втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які могли б бути отриманіу разі належного виконання зобов'язання суб'єктом господарювання. Випадки, які не охоплюються даним переліком, не підпадають під поняття збитків. Що стосується категорії шкоди, то до неї включається також моральна шкода (наприклад, у відносинах із захисту правспоживачів тощо). Таким чином, наявність шкоди — як сукупності збитків та моральної шкоди—є однією з підстав відповідальності, елементом об'єктивної сторони правопорушення.
  За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань чи порушення встановлених правил здійснення господарської