арі до них).
  
  2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва здійснюється у відповідності з цим Кодексом(див. гл. 6 цього Кодексу), а також із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» [115].
  3. Не всі громадяни та юридичні особи ставлять собі за мету здійснення господарськоїдіяльності, пов'язаної з отриманням прибутку, тобто вони здійснюють некомерційну діяльність. Але для отримання більш вагомих економічних та соціальних результатів вони маютьправо здійснювати і підприємницьку діяльність (як допоміжну). У такому разі на підприємницьку діяльність поширюються положення відповідних статей цього Кодексу.
  Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
  1. Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
  Підприємець має право здійснювати підприємницьку діяльність як особисто, так і з залученням найманої праці. В останньому випадку він зобов'язаний додержуватись чинного законодавства, що регулює трудові відносини, забезпечувати належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижче встановленої законом (Верховна Рада України періодично встановлює мінімальний розмір заробітної плати, нижче якої підприємець не має права сплачувати винагороду за працю найманим працівникам). Підприємець повинен сплачувати за найманих працівників внески до Пенсійного фонду України, до Фонду соціального